Костржевський Денис Борисович – шляху до енергетичної незалежності
Енергетична незалежність України стала однією з найбільш обговорюваних тем у контексті сучасних геополітичних викликів. На тлі військової агресії, постійних атак на енергетичну інфраструктуру та потреби в сталому розвитку, питання забезпечення власних енергоресурсів набуває нового значення. У своїй статті «Українська енергетична незалежність: стратегія майбутнього» Денис Костржевський, Голова Ради директорів Міжнародного аеропорту Київ (аеропорт Жуляни), окреслює кроки, які країна повинна зробити для досягнення енергетичної самодостатності. Він підкреслює необхідність тісної співпраці між державою та приватним сектором, а також ва жливість законодавчих змін, що сприятимуть залученню інвестицій та розвитку відновлюваної енергетики.
Держава як партнер: підтримка відновлюваної енергетики
Одним із центральних пунктів стратегії Костржевського є розвиток відновлюваної енергетики. Але для досягнення цієї мети Україна потребує не лише технологічних рішень, а й активної державної підтримки. Саме держава відіграє вирішальну роль у створенні сприятливих умов для приватних інвесторів, які готові вкладати кошти у “зелені” проекти.
Наразі в Україні вже діють кілька програм підтримки відновлюваної енергетики. Наприклад, програма “Доступні кредити 5-7-9%” дає можливість бізнесу отримувати фінансування на вигідних умовах для встановлення енергетичного обладнання. Також діють безвідсоткові кредити для громадян на встановлення сонячних панелей та вітрових турбін. Костржевський Денис Борисович підкреслює, що ці програми є лише першим кроком у великій стратегії, яка вимагає додаткових законодавчих та політичних рішень для залучення ще більше інвестицій.
Співпраця держави та приватного інвестора
Важливим фактором є співпраця між державою та приватним сектором. Костржевський зазначає, що для залучення великих міжнародних інвесторів необхідно створити систему захисту інвестицій, яка б гарантувала безпеку капіталовкладень у проекти відновлюваної енергетики. У цьому напрямку держава повинна взяти на себе функцію гаранта і забезпечити прозорі правила гри.
У 2023 році уряд України зробив важливий крок, запровадивши низку законодавчих ініціатив щодо захисту інвестицій у стратегічні галузі, зокрема в енергетику. Зокрема, Верховна Рада ухвалила законопроект, який передбачає спрощення процедури отримання дозволів для будівництва об’єктів відновлюваної енергетики та надає додаткові гарантії інвесторам у вигляді податкових пільг і звільнення від мита на обладнання. Ці ініціативи мають на меті не лише стимулювати розвиток енергетичного сектора, але й забезпечити захист інтересів іноземних інвесторів.
Законодавчі реформи та нові можливості для інвесторів
Костржевський акцентує на тому, що без реформування законодавчої бази досягти енергетичної незалежності буде складно. Однією з ключових ініціатив є адаптація українського законодавства до європейських норм, що полегшить інвесторам доступ до ринку та забезпечить прозорі умови для їхньої діяльності.
Одним із важливих напрямків є спрощення процедур підключення об’єктів розподіленої генерації до електричних мереж, що є критично важливим для забезпечення ефективної роботи малих електростанцій, розташованих поблизу споживачів. Така модель вже успішно працює у багатьох європейських країнах, де розвиток локальних джерел енергії дозволив не лише зменшити втрати при передачі енергії, але й підвищити стійкість енергетичних систем до зовнішніх загроз.
Захист інвестицій і міжнародний досвід
Як підкреслює Костржевський Денис Борисович, захист інвестицій є основою для створення сприятливого інвестиційного клімату. Без цього міжнародні інвестори будуть обережно підходити до фінансування проектів у таких галузях, як енергетика, які потребують значних довгострокових капіталовкладень.
Один із прикладів ефективної законодавчої політики можна знайти у Німеччині, де державні гарантії для інвесторів у відновлювану енергетику стали вирішальним фактором для стрімкого розвитку цього сектора. В Україні подібний підхід допоможе створити передбачуване середовище для інвесторів, яке необхідне для успішного розвитку “зелених” проектів.
Зокрема, Великобританія активно підтримує проекти відновлюваної енергетики через інвестиційні фонди, які гарантують безпеку капіталовкладень у стратегічні об’єкти. Костржевський пропонує, щоб Україна перейняла цей досвід, створивши державні фонди для підтримки великих енергетичних проектів.
Проаналізувавши пропозиції Дениса Костржевського, стає зрозуміло, що держава має відігравати ключову роль у розвитку відновлюваної енергетики. Його ідеї щодо співпраці держави з приватними інвесторами та необхідність реформування законодавства знайшли своє відображення у світових практиках. Важливо, щоб Україна продовжувала рухатися в цьому напрямку, створюючи надійний фундамент для залучення інвестицій і розвитку “зелених” технологій.
Енергетична незалежність — це не лише питання технологій, а й питання прозорого законодавчого середовища, яке гарантує захист інвестицій. Україна має всі можливості стати надійним партнером для Європи у сфері енергетики, якщо продовжить реалізовувати законодавчі зміни, підтримувати бізнес та залучати міжнародних інвесторів.